Чи потрібна шкільна форма?

Помітно, що на сьогоднішній день шкільна форма втратила свою популярність. Рідко побачиш школярів у відповідному для навчального закладу одязі. Сумно, але факт, що батьків і дітей, які сумлінно зберігають цю стару традицію, можна перелічити на пальцях. Більшість сприймають одноманітні піджачки і спідниці за спробу придушити індивідуальність дитини, приєднати її до сірої маси. Саме тому цікаво було дізнатися у представників різних шкіл нашого району, чи вірять вони в те, що шкільна форма вирішить проблему соціальної нерівності серед дітей, та чи подобається учням запропонований їм «спецодяг»?

Андрій:

— Вважаю, що навіть коли всі діти одягнуть шкільну форму, це не вирішить проблеми соціальної різниці між ними. На мою думку, у школі має бути вільна форма одягу. Адже саме стиль вбрання відображає внутрішнє «я» індивідума. Мушу сказати, що я сам не люблю форму, тому ніколи її не ношу.

Наталія:

— У нашій школі форма є обов’язковою. Але я не думаю, що одягаючи її, діти зможуть зрівнятися соціально. Ця проблема існує і, як на мене, існуватиме завжди. А щодо шкільного одягу у нашому навчальному закладі, то його вигляд не асоціюється у мене ні з чим приємним. Особисто я воліла б одягати більш сучасні спіднички з якісної тканини.

Романа:

— Ймовірно, форма не спроможна вирішити вищезгаданих труднощів. Корінь проблеми залягає глибше. Недавно я зустріла свою подругу з сусідньої школи. Її власна ніжно-біла блузка і «домашня» класична спідничка виглядали ефектніше і оптимістичніше, ніж мій сірий сарафан. Виявляється, у їхній школі запропонували альтернативу цим «нічним сорочкам» з заниженою талією – власний одяг учня, який можна назвати класичним. То чому б і всім іншим школам не перейняти цієї ініціативи? Ми, учні, були би тільки «за». Адже замість того, щоб уважно слухати вчителя, мої однолітки невдоволено оглядають себе, поринаючи в песимістичні роздуми, транс апатії, мріють про свої улюблені джинси та футболку. Бо хіба може навіяти щось інше нудний «коктейль» чорного і сірого?

Мирослав:

— Для мене шкільна форма – це невід’ємна частина учня. Адже однаковий одяг сприяє колективному духу. Звичайно, коли кожен одягне однакову спідничку та піджачок, проблема соціальної нерівності вирішиться. Я із задоволенням ношу форму, бо у нашій школі дозволено одягати власні «домашні» варіанти цього одягу. Стара традиція стосовно шкільних форм нехай залишається.

Як бачите, більшість учнів не у захопленні від того, що кожен день доводиться одягати апатичну суміш чорного і білого. Набагато зручнішими стали потерті джинси та широка футболка. З почутих слів випливає, що одягнути шкільну форму можна лише після терплячих прохань та наполегливих нагадувань учителів і класних керівників.

Ольга Сенчук,
учениця 4 (8) класу Косівської гімназії-інтернату.

Share