Чи дотримуємось моральних цінностей?

Кожен з нас хоча б раз у житті задумувався над питанням: для чого і кого ми живемо на цьому світі, що доброго я залишу нащадкам після смерті? Життя прожити — не поле перейти. В ньому є щось добре, і щось погане. Але кожна людина живе для любові — любові до ближнього, яка повинна проявлятися в умінні творити добро, допомагати безкорисливо іншим, наслідувати всі моральні цінності.

Але в наш час важко знайти людину, яка б відповідала всім моральним якостям і цінностям. У кожного своє життя, своє розуміння. Хтось охоче допомагає рідним, близьким, црузям, а дехто використовує їх у своїх цілях. Сьогодні, мабуть, користолюбців більше, ніж доброзичливих і порядних людей. Чомусь так ведеться, що друзі, яких знаєш багато років, інколи «підсунуть таку свиню», що довго не можеш оговтатись. Не раз задумуєшся, чому так сталося? І сам не можеш знайти відповідь. Бо ти стараєшся розрадити в біді, допомогти людині, а вона віддячує зовсім іншим. Звичайно, що боляче. Але кожен вчиться на своїх помилках.

Здавалося, що з тими, з ким ти провів дитинство, юність і зрілі роки, мали б ділити радість і горе. Бо тільки в біді пізнаються вірні і добрі друзі. І ніяке багатство чи висока посада не змінює їх, а залишаються такими ж, як були колись. Приємно, коли подруга підтримає у важку хвилину, розрадить, а не тішиться чи обговорює. У мене з дитинства було чимало друзів. Багато з них залишилося й до сьогодні, але вірних і доброзичливих — мало. Чомусь грошова лихоманка заполонила багатьох моїх друзів. Вони завжди в активному русі, зайняті, ніколи в них немає часу. Але час і так швидко спливає, з кожним днем ми старіємо і будемо шкодувати за втраченими роками.

Хотілося б взаєморозуміння, підтримки, спілкування щирого і безкорисливого. Бо все в житті можна купити, лиш здоров’я і вірну дружбу не придбаєш ні за які гроші. Тож варто, щоб в кожному домі панували любов, мир і злагода, а друзі залишалися друзями. Бо тільки в злагоді і любові життя стає кращим. Якщо в мирі живуть люди, то й в державі буде порядок. І всю доброту, яка у нас є, ми маємо ділити з близькими, щоб після смерті нас згадували незлим, тихим словом. Тож, що ми залишимо своїм нащадкам?

Вікторія Кушнірчук

Share