Що ми знаємо про спалювання сухого листя і трави

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні — торішню траву. Від цього повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Яка шкода завдається спалюванням рослинних залишків людям і довкіллю? Якими нормами караються порушення?

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко скроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно скроплюємо від колорадрького жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам.

Особливо погано тим, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачиш дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

  1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі, як сонечка. їх здобич — попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
  2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
  3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні дія розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється попіл. Не зважаючи на загальноприйняту думку, попіл — дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
  4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
  5. Знищення природного листяного покриву призводить до збільшення промерзання фунту в 2-4 рази.
  6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
  7. Аналогічним чином існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
  8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінм електропередач, виникає також загроза. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що призводить до руйнівних наслідків для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
  9. Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати” смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
  10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії. Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як дійти цього — не знають.

Починаючи боротьбу із паліннями у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем. Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 7 адміністративного кодексу України. Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід звернутися до відповідних органів і житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. Якщо скарга не задоволена, слід звернутися в Державну екологічну інспекцію, пожежну службу, санітарно-епідеміологічну службу і в прокурату. Також слід повідомляти дільничному міліціонеру. Вагомим буде підготувати заяву у відповідності до чинного Закону України «Про звернення громадян». Наводимо приклад:

Начальнику………………..
Від кого (написати без скорочення прізвища, імені, по батькові, місця проживання, числа, місяця, року; місцезнаходження спалювання вказати максимально точно, уточнивши вулицю, сквер, номер будинку, біля якого спалювали листя).

Описувати порушення слід в залежності від того, що ви бачили насправді. Площу вигорілої території вказувати необов’язково.

Спалювати листя категорично забороняється (Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 771).

Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімум доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімум доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою цо 1,7 м. В основу купи вкладають шар землі (25 см.). Кожен з шарів листя не повинен перебільшувати ЗО см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній — за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне, при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.

Підготував
Леонід Процюк,
депутат районної ради

Share