30-річчю шкільної дитячої кіностудії ім. Олекси Довбуша присвячується

Згадуючи пройдений разом зі студією шлях, відразу відчуваю ностальгію за роками першого десятиріччя її діяльності. Слухняні діти, атмосфера творчості і, звичайно, — злети та заслужені перемоги. Адже 1983 року наша кіностудія, уявити собі важко, була першою у колишньому Радянському Союзі на кінофестивалі «Тбіліські зорі» в м.Тбілісі (Грузія). 1988 року — також перший приз, цього разу у Краснодарі. Востаннє конкурс дитячого кіно «Кримський підсніжник» проходив 1993 року в м, Сімферополі, де ми також вибороли перший приз за фільм «В краю народних умільців».

Коли ж почався перехід з кіно на відео, виник справжній хаос. Дорожнеча, брак плівки і реактивів призвели практично до загибелі кіно. Наша студія стала зразу відео — і більше фотостудією.

Постало питання: «Чи є перспективи дитячого кіномистецтва сьогодні?». Так, є. Я вбачаю її в ігрових, рекламних і навчальних історіях за принципом «хвилина — фільм», знятих за допомогою мобільних телефонів і озвучених за допомогою комп’ютерів та сучасних DVD-систем із застосуванням найсучасніших спецефектів. Комп’ютерні ігри, «мильні опери», бойовики заполонили сучасне телебачення. Тільки цікаві сюжети, побачені і зняті за допомогою мобільного телефону можуть урятувати дитячий інтерес до кінематографу.

Переглядаючи фотовиставки в актовому залі школи, де ми постійно проводимо кінолекторії та зустрічі з кінофотомитцями, мені приємно бачити кіно-фото-династії Григорчуків, Грепіняків, Шатруків, Кіщуків, Грималюків, Копчуків та Мегединюків.

Всі ці роки працюємо пліч-о-пліч з туристичним клубом «Горизонт», якому також виповнюється ЗО. Пригадую зйомки, монтаж, озвучування кіно та відеофільмів, а ще туристичні походи, табори і зльоти — все це тепер історія.

Тепер, маючи відеокамеру і комп’ютер, можна творити чудеса, а раніше все робилось з трудом і великою втратою часу. Одна мультиплікація — сотні малюнків у фазі руху. Сьогодні на екрані комп’ютера і фон, і передній план змінюємо одним клацанням «мишки» та курсора.

Спробуємо визначити за ці три десятиліття кращих з кращих наших студійців в одинадцяти основних номінаціях.

Кращим художником студії визнано Володимира Сергійовича Пангія, жителя обласного центру —  першого кіностудійця нашої студії. Кращим фотографом КІОД — Володимира Петровича Григорчука (молодшого), жителя с. Річки, студента фізичного факультету Івано-Франківського університету ім. В.Стефаника. Кращим артистом названо Івана Івановича Григорчука, виконавця головної ролі у фільмі «Подорож на планету майбутнього». Кращим сценаристом журі вибрало Галину Василівну Джумигу, викладача в м. Дрогобичі; кращим оператором — Любов Дмитрівну Петрошняк з с. Красноїлля Верховинського району; кращим режисером — Василя Миколайовича Грепіняка, народного майстра, жителя с. Річки; кращим постановником —Сергія Івановича Кіщука, вчителя історії нашої школи; кращим демонстратором — Петра Петровича Григорчука (молодшого), вчителя фізичного виховання Соколівської ЗОШ; кращим освітлювачем — Мирослава Івановича Сенчука, жителя с. Річки; кращим звукооператором — Петра Петровича Григорчука, вчителя предмету «Захист Вітчизни» нашої школи; кращим монтажером — Оксану Петрівну Шатрук, ученицю 11-го класу Річківської школи.

Хай щастить вам, дорогі ювіляри!

Володимир Григорчук,
директор кінофестивалю,
вчитель фізики Річківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Share